• Які загрози для України і Європи від двосторонньої зустрічі лідерів Росії й США?
• Чого очікувати від двостороннього й тристороннього самітів?
• Чи тиснутиме на Кремль у межах мирних зусиль Трамп, доки готують його саміт із Путіним?

Радіо Свобода опитало провідних західних експертів.

Україна на «столі» Путіна й Трампа

Часи, коли дві «наддержави» – Росія і США – за зачиненими дверима обговорюють свої так звані сфери впливу, давно минули. Тим більш зрозумілими на цьому тлі можна вважати занепокоєння України, що Дональд Трамп говоритиме про неї з Володимиром Путіним, каже аналітик GLOBSEC Мартін Скленар.

«Не сказав би, що для України це (зустріч Трампа з Путіним – ред.) загроза… Радше виклик – мати якомога повнішу інформацію про теми, пріоритети, стратегію США у переговорах з Росією…І, схоже, у Вашингтоні розуміють необхідність інформувати Україну про свої кроки», – зауважує експерт.

Американська сторона повідомила, що саміт готується з ініціативи Росії. Президент РФ заявив про «взаємний інтерес», коли його запитали, хто виступив із пропозицією. Скленар очікує, що насамперед лідери зосередяться на двосторонніх відносинах.

Колаж: президент США Дональд Трамп і президент Росії Володимир Путін

Україна стане одним із пунктів їхнього порядку денного й, скоріш за все, на думку фахівця, буде домовленість домовлятися далі.

«Із російського боку ця зустріч буде спрямована насамперед на отримання додаткового часу без будь-якого конкретного прогресу…

Для Росії це, по суті, ще один спосіб отримати більше часу для самих військових операцій, сподіваючись на великий прорив і втому з українського та західного боку в захисті від російської агресії й скорочення підтримки України», – каже Скленар.

Натомість аналітик із Євроради з питань зовнішніх відносин [European Council on Foreign Relations] Лео Літра вбачає в такому діалозі пряму загрозу подальшій здатності України оборонятися.

Експерт припускає, що Путін, аби задовольнити Трампа, таки може запропонувати «пряник» у вигляді перемир’я в повітрі – тобто зупинку атак України ракетами й дронами – однак ціна може виявитися зависокою.

«Це був би вагомий аргумент для президента Трампа, оскільки він багато публічно говорив про удари по мирних українських містах…

Боюся, Путін може продати припинення вогню в повітрі в обмін на отримання чогось значного від США. Наприклад, згоди припинити постачання Україні всіх видів озброєння…

Звичайно, це значно сильніше нашкодить українським інтересам – війна відбувається не лише в повітрі. Більша її частина – на передовій», – наголошує Літра.

Аварійні роботи на місці, де російська ракета влучила в житловий будинок у Києві, Україна, 1 серпня 2025 року

Розмова на трьох: шанси і перспективи

У межах дипломатичних зусиль задля завершення війни Україна давно просуває зустріч на рівні лідерів – тобто за участі Володимира Зеленського й Володимира Путіна.

6 серпня Дональд Трамп, не заперечуючи проти саміту з Путіним, зауважив, що цій розмові має слідувати зустріч «на трьох» – разом із Зеленським. Неназваний представник Білого дому повідомив таблоїду The New York Post, що Трамп зустрінеться з очільником Кремля, лише якщо Путін побачиться також із Зеленським.

Володимир Путін, коментуючи 7 серпня імовірність цього, сказав, що він «не проти в принципі». Але вкотре наголосив на необхідності створення «певних умов, до чого, на жаль, іще далеко».

Росія не відмовляється від досягнення своїх цілей в Україні військовим шляхом, і саміти, вважають експерти, навряд чи змінять це. Незалежно від їх формату й кількості учасників.

Москва хоче домогтися визнання контролю РФ над чотирма анексованими українськими областями й Кримом, відмови України вступати до НАТО, скорочення чисельності її армії тощо.

Президент Росії Володимир Путін вітає посланника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа під час зустрічі в Москві, Росія, 25 квітня 2025 року

У Києві ці вимоги відкидають, порівнюючи їх задоволення з капітуляцією.

«Вони (американська сторона – ред.), на мою думку, знову надто оптимістичні щодо справжніх намірів російської сторони вести добросовісні переговори щодо закінчення війни…

У нас немає підстав очікувати будь-яких суттєвих змін у військових цілях, доки Путін відчуває, що він здатний продовжувати цю війну. Він думає, що перемагає і що президент Трамп не збирається робити Україну пріоритетом номер один у своєму зовнішньополітичному порядку денному», – звертає увагу Лео Літра із ECFR.

Експерт вважає: незалежно від формату зустрічей, ціллю Росії лишатиметься «заговорити» процес.

Мартін Скленар із GLOBSEC наголошує: якщо до тристоронньої зустрічі дійде, це вже буде «дуже хорошою новиною».

«Можемо бути впевнені, що президент Зеленський ставитиме прямі та дуже доречні запитання щодо ситуації та цілей Росії… Однак, якщо і коли дійде до такої зустрічі, гадаю, ми вже побачимо, принаймні деякі пропозиції щодо можливих домовленостей», – припускає експерт.

Трамп тиснутиме чи зачекає?

Дональд Трамп зауважив, що «прориву» зустріч його спецпосланника Стіва Віткоффа з Путіним у Кремлі не принесла. РФ досі не погодилася припинити вогонь, проти чого давно не заперечує Україна.

Експерти очікують, що президент США далі тиснутиме на Росію, обкладаючи тарифами імпорт із країн, які купують російську нафту.

В Індії зараз є двадцять днів, щоб уникнути 50-відсоткових мит. Ставки далекі від тих, що пропонували в своєму законопроєкті сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем та сенатор-демократ Річард Блюменталь у Києві, Україна, 30 травня 2025 року

«Не очікую, що це станеться на 500% від самого початку, але, гадаю, якщо вдасться зупинити купівлю енергоресурсів у Росії Індією (а це величезна кількість), то це буде крок уперед (до завершення війни – ред.)», – каже Лео Літра.

Аналітики не виключають, що тарифи підніматимуться у міру того, як наростатиме роздратування Трампа подальшим затягуванням часу Росією й не тільки. Однак багато, зауважують, залежить і від інтересів США.

«Очікую, що президент Трамп насправді продовжить посилювати тиск або зменшувати його, виходячи з того, що він вважає найзручнішим у цей момент…

Це стосується не лише Росії, а й використання ситуації з нею для тиску на інші країни, які, на його думку, повинні поводитися більш відповідно до інтересів США», – вважає Мартін Скленар.

Президент Китаю Сі Цзіньпін (праворуч) потискає руку президенту США Дональду Трампу перед двосторонньою зустріччю на полях саміту G20 в Осаці, Японія, 28 червня 2019 року

Відкритим, утім, лишається питання, чи готовий Трамп ударити по Китаю, що купує найбільше російської нафти, а також – сприяє потраплянню до РФ технологій подвійного призначення, які стають у нагоді її воєнній машині.

«Президент Трамп атакує колишнього президента Медведєва, але не безпосередньо президента Путіна. Він також говорить про країни, які дозволяють Росії продовжувати війну – Індію, Китай, але здебільшого про Індію.

Гадаю, після останньої тарифної війни з Китаєм кілька місяців тому президент Трамп зрозумів, що Китай може помститися. Тому, припускаю, він намагається уникнути будь-якого процесу, який би завдав значної шкоди інтересам США», – резюмує Літра.