Більш ніж сто українців перебувають у буферній зоні на російсько-грузинському кордоні. Частина з них – депортовані українські ексзасудженні, інші – відбували покарання на території РФ за проукраїнську позицію. У підвальному приміщенні без їжі, медичної допомоги вони перебувають місяцями.
П’ятеро чоловіків оголосили голодування, вимагаючи зустрічі з представниками українського посольства. Кажуть: відтоді, як українські та грузинські посадовці заявили про початок обговорення евакуації, минуло вже два тижні, але жодних змін так і не відбулося.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає усе, що відомо про ситуацію.
«Я хочу додому»
Олександр – з Кривого Рогу. Розповідає: десять років тому підняв український прапор в Ялті, за що його затримали російські представники на окупованому півострові. Згодом його етапували до колонії суворого режиму поблизу Краснодару.
Пропонували співпрацювати. Я відповів, що мені це нецікаво, я хочу додомуОлександр
«До мене приїжджали працівники ФСБ, прослуховували, катували, пропонували співпрацювати. Казали: «Допоможеш нам – і ми допоможемо тобі». Я відповів, що мені це нецікаво, я хочу додому. До нас консул приїжджав в табір і пояснював: «Крим – це Україна. Якщо робити екстрадицію, ми не можемо пересудити тебе, бо не визнаємо Крим частиною РФ. Десять років протримали в підвалах, одиночних камерах».
Близько двох місяців Олександр перебуває в буферній зоні на грузинському пункті пропуску «Даріалі», куди його привезли після звільнення з російської в’язниці.
Грузія наразі є єдиним шляхом, через який українські ексзасуджені можуть повернутися додому з окупованих територій чи після депортацій до Росії. Водночас, не маючи жодних документів, українські ексв’язні на тижні чи місяці застрягають на російсько-грузинському кордоні, поки не отримають підтвердження від посольства України, що вони є її громадянами. Після цього вони можуть отримати білий паспорт у дипустанові у столиці Грузії і повернутися додому.
Вперше масштабно про цю проблему заговорили журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?». У документальній стрічці «Поверніть мене додому» вони показали, як українські депортовані окупантами ексв’язні долають шлях додому. А у липні минулого року під час презентації стрічки у Києві це питання обговорили з правозахисниками, представниками прокуратури і тодішнім міністром юстиції Денисом Малюською.
«У мене забрали документи – український паспорт, термін дії якого вже закінчився. І жодних дій – ні з грузинського боку, ні з українського. Я не хочу нікуди втікати – ні в Молдову, ні в Європу. Я хочу повернутися додому. І там я не буду ховатися, хочу вступити до Збройних сил. Але мене не хочуть забирати додому».
«Нічого не вирішується»
Сергій Ларко у 2015 році поїхав з Харківщини до Росії відвідати родичів. Але там його затримали за висловлювання проти анексії Криму та окупації частини Донбасу. За його словами, у російській в’язниці він провів дев’ять років. І додає, що писав заяву на екстрадицію, але через активні бойові дії вона не відбулася.
Уже два місяці чоловік перебуває у буферній зоні на грузинському кордоні. За його словами, там – більш ніж сотня українців.
Ми спимо в п’ять змінСергій Ларко
«Ми спимо в п’ять змін. Людей усе більше, і це перетворюється на гуманітарну катастрофу. Нас випускають на вулицю на п’ять-десять хвилин на день. Ми весь день дихаємо сирістю в підвалі. Поруч 97 чоловіків, багато з яких перехворіли на туберкульоз, гепатит. Є особи з інвалідністю, ми доглядаємо за ними».
У сусідньому корпусі, за словами чоловіка, перебувають ще десять жінок. Умови там ще гірші, каже він: у кімнаті немає вентиляції, в туалет пускають лише тричі на день, бракує їжі.
На відміну від інших депортованих з окупованих територій українських в’язнів, які мають протерміновані документи чи довідки про відбування покарання в РФ, у Сергія є внутрішній паспорт громадянина України. Тому чоловік не розуміє, чому стільки часу перебуває у буферній зоні.
Сергій – один із п’яти осіб, які оголосили голодування, повідомивши про це прикордонників. Також чоловіки надіслали звернення на електронну пошту українського посольства в Грузії.
Нас «годують» понеділками, але нічого не вирішуєтьсяСергій Ларко
«Щонайменше я хочу побачити консула. За два місяці я його не бачив. Нас ніхто не чує, немає медичної допомоги. Нас «годують» понеділками, мовляв, у понеділок усе вирішиться. Але нічого не вирішується. Цим протестом ми хочемо привернути увагу. Я хочу додому – в Україну, не хочу повертатися до Росії. А тут такий шанс є. Ми не пройшли грузинський кордон, нас можуть повернути без проблем».
Радіо Свобода звернулося за коментарем до першого секретаря посольства України в Грузії Андрія Білика із запитаннями, чи отримала дипустанова звернення українців та на якому етапі переговори щодо повернення українців додому. Редакція оприлюднить відповідь, щойно її отримає.
- 20 липня Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило на своїй сторінці у соціальній мережі, що запропонувало Україні декілька варіантів повернення громадян – зокрема авіаційним та морським шляхом. Однак остаточного рішення тоді ще увалено не було.
- 19 липня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що з червня Росія суттєво збільшила кількість депортованих українських громадян, здебільшого колишніх ув’язнених, яких доправляють до кордону з Грузією. Внаслідок цього десятки людей, багато з яких не мають належних документів, застрягли в транзитній зоні. Міністр зазначив, що одним із потенційних шляхів є транзит через Молдову – це обговорюється з грузинськими та молдовськими посадовцями. Водночас Україна закликає Росію передавати депортованих українських ексзасуджених безпосередньо на кордон з Україною, щоб уникнути додаткових труднощів.
- Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив на своїй сторінці у соцмережі, що Андрій Сибіга доповів про ситуацію на прикордонні між Росією та Грузією. І зазначив, що дипломати займаються організацією транзиту цих громадян України.
- 3 серпня український Центр протидії дезінформації заперечив поширену Москвою інформацію про відмову України приймати 90 своїх громадян із грузинського кордону. У Києві заявили, що українська сторона системно працює над поверненням громадян за умови наявності підтвердженого громадянства.
Форум